Zvonik grkokatolicke crkve u Zagrebu Zastava Republike Hrvatske Rusini-zg.hr Dio Karpatskog gorja
Hrvatski
Початна
Руснаци Заґребу
 
Контакт
 
Подобни линки
Союз Русинох  РГ
Ruthen press
 

Ruske slovo

Новосци

Послухайце шветочну писню Руснацох у РГ

Заґреб,  2018.

ПРЕДСТАВНЇК РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИ ГОРОДУ ЗАҐРЕБУ ПРИНОШИ ОДЛУЧЕНЄ

На темелю чланку 34. ставак 3. Уставного закону о правох националних меншинох ("Народни новини" число 155/2002, 47/10, 80/10 i 93/11), Представнїк рускей национаней меншини Городу Заґребу, дня 6. октобра 2018. року., приноши

ОДЛУЧЕНЄ о вименкох финанцийного плану за 2018. рок.

Документ у wordu доступни на тим линку

(аbа)

Заґреб,  2018.

Руски бал и Дзень Представнїка рускей националней меншиниГороду Заґребу

Представнїк рускей националней меншини Городу Заґребу, мр. сц. Ириней Мудри, орґанизовал уж традицийни руски бал и Дзень Представнїка рускей националней меншини Городу Заґребу, 24. новембра 2018. Року у ресторану „Casablanca“.

Бали традицийни руски забави у жимских мешацох а з орґанизованьом руского балу у Заґребу, Представнїк Мудри ше намага позберац руску популацию у главним городу Горватскей и оможлївиц им же би ше медзисобу лєпше упознали.  

З привитнима словами на початку вечара, Мудри окреме поздравел високих госцох медзи котрима були: Таня Хорватин з уряду за медзигородске и медзинародне сотруднїцство и промовованє людских правох Городу Заґребу, Звонко Костелник,  член Совиту за национални меншини РГ и Дубравка Рашлянин, предсидателька Союзу Русинох РГ.

Културни скарб Руснацох през пригодну програму представели членикултурно уметнїцких дружтвох « Яким Гарди» з Петровцох, « Яким Ґовля» з Миклошевцох и « Осиф Костелник» З Вуковару.

За добре росположенє на балу старал ше Пицикато бенд з Руского Керестура.

Вецей слики можеце опатриц на тих линкох http://nacionalnemanjine.hr/kao-velika-slozna-obitelj-svi-rusini-zagreba-dosli-na-bal/ http://www.savezrusina.hr/vijest/odrzana-kulturna-vecer-rusina-i-dan-predstavnika-rusinske-nacionalne-manjine-grada-zagreba-543/

Жридло информацийох: http://nacionalnemanjine.hr/kao-velika-slozna-obitelj-svi-rusini-zagreba-dosli-na-bal/  i  http://www.savezrusina.hr/vijest/odrzana-kulturna-vecer-rusina-i-dan-predstavnika-rusinske-nacionalne-manjine-grada-zagreba-543/

 

(аbа)

Заґреб,  2018.

Ґалерию фотоґрафийох можеце опатриц на

тим линку

 

 

 

ОТРИМАНИ

Дзень Руснацох Републики

 Горватскей у Заґребу

У сали «Чешкей беседи», всоботу 22. септембра у орґанизациї Представнїка рускей националней меншини Городу Заґребу мр. сц.  Иринея Мудрого, як пише на веб бокох Союзу Русинох РГ, означени Дзень Руснацох Републики Горватскей у Заґребу.

Мудри присутних здогаднул на историю Руснацох у Горватскей. Бешедовал и о активносцох Руснацох у Заґребу та їх доприношеню очуваню идентитету рускей националней меншини.

На означованю Дня Руснацох, окрем домашнїх и їх приятельох, участвовали и руски културно-уметнїцки дружтва зоз Вуковару, Петровцох, Миклошевцох и Руского Керестура (Войводина).

Мудри окреме привитал госцох з рижних крайох Горватскей та з Войводини медзи котрима були; член Совиту за национални меншини РГ Звонко Костелник, водитель Служби за национални меншини Городу Заґребу Андрия Петрович, предсидатель Координациї радох и представнїкох рускей националней меншини РГ Борис Бучко, предсидателька Союзу Русинох РГ Дубравка Рашлянин, котра Представнїкови Мудрому з тей нагоди уручела припознанє котре додзельоване з нагоди 50. рочнїци од снованя Союзу Русинох РГ а за окремне доприношенє у афирмованю култури и творчосци Руснацох у РГ.

Мудри привитал и госцох з Войводини медзи котрима бул предсидатель Националного Совиту Руснацох Републики Сербиї Славко Рац, як и шицких нащивительох и госцох.

 Друженє предлужене з писню и танцом на пригодним банкету у приємней атмосфери. 

(аbа)

Заґреб,  2018.

Дзень Руснацох Републики

 Горватскей у Заґребу

 

Представнїк рускей националней меншини Городу Заґребу, мр. сц. Ириней Мудри орґанизує преславу Дня Руснацох Републики Горватскей у Заґребу котра ше отрима 22. септембра з початком на 18 годзин у просторийох  Чешкого народного дома (Чешкей беседи) – дворана на  I. поверху, Шубичева улїчка 20, Заґреб.

Наступя: КУД «Осиф Костелник» з Вуковару, КУД «Яким Ґовля» з Миклошевцох, КУД «Яким Гарди» з Петровцох и Дом култури з Руского Керестура (Войводина).

Уход на означованє Дня Руснацох шлєбодни а свой приход потребне наявиц найпознєйше по 21. септембер на число   091 30 45 649 тайомнїк Представнїка, Яким Павлович.

 

(аbа)

Вуковар,  Петровци 2018.

 

45. ПЕТРОВСКИ ДЗВОН У ЗНАКУ 50 РОЧНЇЦОХ

Централна манифестация култури Русинох РГ отримала ше од 1.-3. юний у Вуковаре и Петровцох. Пошвецена була 50. рочнїци снованя Союзу Русинох РГ, 40. роки Етноґрафскей збирки Русинох РГ и 50. роки КУД-а «Осиф Костелник» з Вуковару а под високим покровительством Собору РГ, Совиту за национални меншини РГ, та з финанцийну потримовку Вуковарско-сримскей жупаниї, городу Вуковару и општини Боґдановци а у орґанизациї Созюу Русинох РГ и КУД «Яким Гарди» Петровци.

Рубанє Майского древка, по програми ше одбуло пияток вечар.

Шветочна академия з нагоди 50. рочнїци Союзу Русинох РГ отримана у Горватским доме у Вуковаре соботу предполадньом а сама културна манифестация « Петровски дзвон» у Петровцох.

Соботу пополадню, як уж звичайно, манифестация почала у просторе Етноґрафскей збирки з отвераньом вистави малюнкох зоз подобових колонийох Союзу Русиннох РГ. Виставу отворела предсидателька Союзу Дубравка Рашлянин а о малюнкох бешедовал Владимир Провчи.

У предлуженю планованей програми, отримала ше промоция кнїжкох и лїтопису «Думки з Дунаю». Кнїжки представела редакторка видавательства Союзу, Вера Павлович а представени кнїжки Агнетки Балатинац, Любици Гаргай, Владимира Провчия (два) и др.сц.Филипа Шкиляна. Богата видавательна дїялносц нє значи же звекшани средства за видавательство алє значи же дзепоєдни кнїжки, як цо то Любици Гаргай и др.сц. Филипа Шкиляна финанцировал Представнїк рускей националней меншини Городу Заґребу, док Владимир Провчи у векшей мири сам финанцирує друкованє своєй поезиї. Совит за национални меншини РГ финанцировал лєм видаванє збирки поезиї «Ґомбуля» Агнетки Костелник Балатинац и лїтопису «Думки з Дунаю».

Литературно - музични вечар започал зоз здогадованьом на одсутних и покойних писательох и поетох по походзеню зоз Горватскей а котри маю видруковану голєм єдну кнїжку.

Медзи одсутнима лєбо покойнима, начишлєло ше 16 а медзи присутнима 6 писательох. Присутни писателє, медзи котрима були Ганча Папандриш Гаргаї, Томислав Мишир, Звонимир Барна, Владимир Провчи, Любиц Гаргай и Агнетка Балатинац, самостойно читали свою поезию патрачом а о покойних и одсутних, Агнетка Балатинац и Любица Гаргай пречитали основни податки з биоґраяфиї и начишлєли їх виданя. У музичней часци участвовали два од трох дружтвох котри означую значни рочнїци. КД Руснацох з Винковцох означело 25 роки од снованя а КУД «Осиф Костелник» з Вуковару, 50 роки. Ювилант и КУД Руснацох з Осиєку котре означує 35 роки од снованя, алє пре обєктивни причини нє наступели.  Дружтва котри наступели виведли удатни руски шпиванки котри ше барз попачели патрачом та их наградзели з моцним кляпканьом.

Нєдзельова програма почала з покладаньом венцох на памятнїк погинулим у Отечественей войни, предлужела ше зоз службу Божу а вец на 11 годзин започал «Петровски дзвончок», смотра музичней и фолклорней творчосци дзецох .

«Дзвончок» єдна з найнащивенших манифестацийох Петровского дзвону а поряднє позбера подростки наших културно-уметнїцких дружтвох та школски дзеци котрих, подрозумює ше, приду патриц власни алє и блїжша и дальша родзина. На тогорочним «Дзвончку» наступели: школяре з ОШ «Антун Бауер» подручна школа Петровци котри виучую мацерински язик и културу а котрим ше приключели и дзепоєдни з Янковцох, тиж з виучованя русинского язику, та их на бини було коло 40, подросток КУД «Яким Ґовля» з Миклошевцох котри пре першу причасц котра ше одбувала у Миклошевцох нє були у вельким чишлє, КУД «Осиф Костелник» Вуковар, КУД «Тарас Шевченко» Канижа котри пестую українски шпиванки и фолклор та на концу домашнї, КУД «Яким Гарди» з Петровцох.

Смотра музичней и фолклорней творчосци Руснацох РГ, «Петровски дзвон», у пополадньових годзинох на сцену приведла 13 дружтва а започала зоз традицийну писню котра ше вола як и манифестация - Петровски дзвон. И того року ю одшпивал Михайло Голик з провадзеньом хлопскей шпивацкей ґрупи КУД «Яким Гарди» Петровци.

Гимну Републики Горватскей и шветочну писню Руснацох у РГ одшпивал хор Созюу Русинох РГ под дириґентску палїцу Агнети Тимко Мудри а з провадзеньом здруженей оркестри з наших дружтвох.

Предсидателька Созюу Русинох РГ привитала шицких присутних а манифестацию отворел началнїк општини Боґадановци, Марко Барун.

Медзи визначнима госцами з политичного, друштвеного, културного и вирского животу, могла ше замерковац числена делеґациз Руснацох зоз Сербиї медзи котрима була Мартица Тамаш, директорка «Руского слова» котра з тей нагоди подаровала значне количество кнїжкох нашим дружтвом.

През писню и танєц мали зме нагоду видзиц творчосц КУД-а «Яким Гарди» з Петровцох, КУД Руснацох Осиєк представел ше зоз шпивацку ґрупу а КУД «Яким Ґовля» з Миклошевцох наступели зоз фолклором и шпивацку ґрупу. Калїна з Риєки одшпивала барз удатно даскельо шпиванки а Руснак з Петровцох виведол на сцену младу шпивацку ґрупу. КД Руснацох з Винковцох, як и КУД «Осиф Костелник» з Вуковару, наступели зоз хорским шпиваньом, док за «Рушняк» з Риєки наступел Владимир Провчи як соло шпивак. Дружтво Руснацох Цвелфериї з Райового Села приємно нєсподзивало зоз масовносцу, як у шпивацкей ґрупи, так и у оркестри.

Як госци, на «Дзвону» було Ромске КУД з Дарди, Здруженє Нємцох и Аустрийанцох зоз Вуковару, та два українски дружтва: КУД «Андрий Пелих» зоз Шумеча и КУД «Тарас Шевченко» зоз Канижи. Ромске дружтво наступело лєм зоз фолклором, Нємецко-аустрийске лєм зоз шпиваньом а українски дружтва наступели и зоз фолклором и зоз шпиваньом.

Попладньову програму заварли члени КУД «Яким Гарди» з Петровцох.  Хлопска шпивацка ґрупа  зоз венчиком руских шпиванкох а фолклорна секция з Пастирским танцом.

Конферансу на «Дзвончку» и «Дзвону» водзел Томислав Рац.

Цаловечарши концерт того року виведло КУД «Тарас Шевченко» З Дюрдьова. Медзи шпиваками, рецитаторами, фолклорашами и музичарами, могол ше замерковац високи виводзачки уровень а през 90 минутову програму, патраче мали нагоду уживац у шицких файтох културней творчосци того успишного Дружтва, котре ма репрезентативне число наступох у жеми и иножемстве. Моцне кляпканє котре провадзело кажду виведзену точку, потвердзело же патраче знаю перпознац квалитет алє и же су жадни квалитетних руских шпиванкох и танцох. Младосц и розбавеносц виводзачкого кадру КУД «Тарас Шевченко» ище єдна прикмета за позитивни упечатки котри виволую при патрачох.

По законченим концерту, предсидателька Созюу Русинох РГ, Дубравка Рашлянин, дозелєла окремни припознаня за сотруднїцство КУД-у «Тарас Шевченко», Националному Совиту Руснацох РС, Дому култури Руски Керестур та директорки «Руского слова», Мартици Тамаш.

Агнетка Балатинац

(аbа)

Вуковар,  2018.

 

ПРЕСЛАВЕНИ ДЗЕНЬ РУСНАЦОХ У РГ

У орґанизаци Координациї рускей националней меншини Републики Горватскей, всоботу, 26. мая, у ткв. Ружичковей хижи, у Вуковаре, отримана Шветочна академия з нагоди Дня Руснацох у РГ.

По интованю гимни Републики Горватскей и Шветочней шпиванки Руснацох у РГ котри одшпивал хор Союзу Русинох РГ под дириґентску палїцу Агнети Тимко Мудри, присутних привитал и повинчовал Швето Борис Бучко, предсидатель Координациї рускей националней меншини РГ и предсидатель Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї. Висланїк крижевского владики кир.Николи Кекича и заменїк владического викара за Славонию и Срим, о.Владимир Седлак, попри винчованки, наглашел значносц чуваня свойого идентитету як у националним, так и у вирским напряме. Дожупан Вуковарско-сримскей жупаниї з квоти сербскей националней меншини, Божо Чурчич, тиж повинчовал Швето а понеже обачел числену делеґацию Руснацох з Войводини, вихасновал нагоду же би понукнул прейґгранїчне сотруднїцство на проєктох котри цикави Руснацом з обидвох бокох Дунаю.

Медзи визначнима госцами чишлїме и Представнїка рускей националней меншини Городу Заґребу, мр.сц.Иринея Мудрого, Представнїцу рускей националней меншини Осиєцко-бараньскей жупаниї, Агнетку Балатинац, потпредсидателя Ради рускей националней меншини городу Вуковару, Звонимира Барну,предсидателя Ради рускей националней меншини општини Боґдановци, Владимира Дудаша, священїкох з Вуковару, Райового Села и Петровцох, началїцу управного одзелєня за културу городу Вуковару, Марину Секулич,началнїкох и доначалнїкох општинох з численшу руску популацию, предсидательку Союзу Русинох РГ, Дубравку Рашлянин, подпредсидателя Шветовей Ради Русинох, Мию Шайтоша, предсидательох наших културних и културно-уметнїцких дружтвох та, цо нам окреме мило, числену делеґацию Руснацох зоз Сербиї на чолє з предсидательом Националного Совиту Руснацох, Славком Рацом а окреме визначуєме присутносц директорки новинско-видавательного подприємства «Руске слово», Мартици Тамаш, котра подаровала коло 70 кнїжки предсидательови Координациї Руснацох РГ, же би их дал на розполаганє до гевтих стредкох дзе найпотребнєйше.

През годзинову програму, шветочносц Дня Руснацох зоз шпиванками звелїчали КУД Руснацох Осиєк, КУД «Осиф Костелник» Вуковар, Дружтво «Руснак» з Петровцох, КД Руснацох з Винковцох, КД Руснацох Цвелфериї з Райового Села, КУД «Яким Гарди» з Петровцох та женска шпивацка ґрупа КУД-а «Яким Ґовля» з Миклошевцох. Драмску сценску миниятуру през стихи «Оцец и син» и «Селїдби», барз успишно виведли Томислав Рац и Владимир Дудаш котрих на ґитари провадзел Ярослав Медєши, а стихи нєдавно упокоєней Любици Сеґеди Фалц, «Мойо коренї» , гуторела Леся Мудри.

Конферансу, котру написала Агнета Бучко Папгаргаї, водзела Сабина Ждиняк.

Сцену прикрашела Наталия Барна з допомогу волонтерох а координацию з виводзачами водзела Таня Гарди.

Медзи нащивителями обачели зме и доаєнох наше музичней, публицистичней и литераттурней творчосци з двох бокох Дунаю, Янка Чордаша з Петровцох и Дюру Латяка з Нового Саду. Дюра Латяк, вєдно з Йовґеном Мудри, дзечнє припомогнул шпивац у хору Союзу Русинох РГ з чим зме окреме поцешени.

По словох патрачох котри зме мали нагоду чуц на банкету, по законченєй програми, Шветочна Академия достала оцену як найуспишнєйша по тераз, чи патраци на сам початок и импресивне число шпивачох у хору Союзу Русинох РГ, чи на виводзенє шпиванкох самих Дружтвох,та през барз успишне рецитованє, а тиж и барз красне и дикцийно чисте водзенє конферанси.

(аbа)

Заґреб,  2018.

ПРЕДСТАВНЇК РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИ ГОРОДУ ЗАҐРЕБУ ОБЯВЮЄ:

На темелю чланку 34. ставак 3. Уставного закону о правох националних меншинох ("Народни новини" число 155/02, 47/10, 80/10 i 93/11), Представнїк рускей национаней меншини Городу Заґребу, дня 1. марца 2018. року., приноши 

- Звит о вивершеню финанцийного плану за 2017. рок Представнїка рускей националней меншини Городу Заґребу

Ориґинални назва на линку долу

Izvješće o izvršenju financijskog plana za 2017. godinu. Predstavnika rusinske nacionalne manjine Grada Zagreba

(аbа)

Заґреб,  2018.

Ґалерия фотоґрафийох f

ОТВОРЕНА ВИСТАВА ИКОНОХ

Старогородскa хижa, викладательни простор Кристофора Станковича, (Скупштина Городу Заґребу) Чирилометодска 5.

Вистава будзе отворена по 14. фебруар и може ше опатриц кажди дзень од 10 по 20 годзин а уход  безплатни.

Як дознаваме з веб бокох Союзу Русинох РГ, у орґанизациї Представнїка рускей националней меншини Городу Заґребу, мр.сц. Иринея Мудрого, та з потримовку Скупштини городу Заґребу як и самого Городу Заґребу котрого представял Андрия Петрович, водитель Служби за национални меншини, у Старогородскей хижи Городскей скупштини, у викладательним просторе Кристофора Сатнковича, отворена вистава иконох о. Михайла Гардия.

Виставу отворела Мирна Рудан Лисак, висланїца городоначалнїка Заґребу Милана Бандича.

З тоту виставу, припаднїки рускей националней меншини Городу Заґребу означую 70 роки животу, 45 роки священїцства и подобового творительства  о. Михайла Гардия.

Попри припаднїкох рускей националней меншини зоз Заґребу, на отвераню вистави були присутни и крижевски владика, мсґ. Никола Кекич, проф. Антон Шулїч, директор "Крщанске садашньости" котри бешедовал о историї и  значносци иконох, числени священїки, член Совиту за национални меншини РГ, Звонко Костелник, допредсидатель Союзу Русинох РГ, Владо Русин и допредсидатель Ради рускей националней меншини городу Вуковару, Звонимир Барна.

О змисту вистави бешедовал и о. Михайло Гарди а у програми наступели члени културно-уметнїцких дружтвох Яким Гарди з Петровцох и Яким Ґовля з Миклошевцох котри одшпивали даскельо руски церковни мелодиї.

Вистава будзе отворена по 14. фебруар и може ше опатриц кажди дзень од 10 по 20 годзин а уход  безплатни.

Ґалерию фотоґрафийох можеце опатриц на : http://www.savezrusina.hr/vijesti/otvorena-izlozba-ikona-o-mihajla-hardija-u-zagrebu-472/

Жридло: www.savezrusina.hr

(аба)

Заґреб,  2018.

ВИСТАВА ИКОНОХ

У орґанизациї Представнїка рускей националней меншини Городу Заґребу, мр.сц. Иринея Мудрого, од 1. - 14. марец 2018. року, отрима ше вистав иконох о. Михайла Й. Гардия.

Отверанє вистави будзе 1. марца на 17 годзин у Старогородскей хижи, викладательни простор Кристофора Станковича, (Скупштина Городу Заґребу) Чирилометодска 5.

На отвераню вистави, о малярстве будзе бешедовац проф. Антон Шулїч а музичну часц виведу члени КУД "Яким Гарди" з Петровцох.

По отвераню вистави, домєнак ше отрима на адреси Чирилометодска 1.

Сердечнє поволани шицки зацикавени.

Виставу ше годно опатриц од 1.-14. марец кажди дзень од 10 - 20 годзин а уход безплатни.

(аба)

Заґреб, 2018.

ПРЕДСТАВНЇК РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИ ГОРОДУ ЗАҐРЕБУ ПРИНЄСОЛ ШЛЇДУЮЦИ АКТИ:

Понеже акти у ориґиналу на горватским язику, пре виродостойносц, так их и обявюєме.

- Program rada Predstavnika rusinske nacionalne manjine Grada Zagreba za 2018. godinu

- Financijski plan Predstavnika rusinske nacionalne manjine Grada Zagreba za 2018. godinu

- Financijsko izvješće za 2017. godinu (PRRAS, BIL, RASF,PVRIO, OBV)

- Biljleške uz financijsko izvješće za 2017. godinu

(аbа)

Вуковар,  2018.

НА ВЕБ БОКОХ СОЮЗУ РУСИНОХ РГ МОЖЕЦЕ У ЕЛЕКТРОНЇЦКИМ ВИДАНЮ ЧИТАЦ ЧАСОПИСИ ВЕНЧИК И НОВА ДУМКА ЯК И ДРУГИ ВИДАНЯ

 Веб боки Союзу Русинох РГ.

www.savezrusina.hr

Линк:  Венчик

Линк:  Нова думка

(аbа)

 

Заґреб,  25. 11. 2017.

Културни вечар Руснацох -бал  и Дзень представнїка рускей националней меншини Городу Заґребу

У Заґребу, у ресторану „Casablanka“, всоботу, 25. новембра отримани културни вечар Руснацох - бал  и Дзень Представнїка рускей националней меншини городу Заґребу.

У приємней атмосфери, Руснаци зоз Заґребу и госци Представнїка рускей националней меншини, Иринея Мудрого, з полну повагу провадзели танци и шпиванки котри виведли члени КУД «Яким Гарди» з Петровцох и КУД «Осиф Костелник» з Вуковару.

Медзи визначнима госцами котрих Мудри привитал були: Андрия Петрович, водитель служби за национални меншини у уряду городоначалнїка Заґребу та висланїк городоначалнїка Милана Бандича, Золтан Балаж Пири, предсидатель Координациї националних меншинох Городу Заґребу и Представнїк мадярскей националней меншини Городу Заґребу, Валентина Лончарич спред польскей, Ґалина Ковачевич спред росийскей, Оскар Арлант спред талиянскей та Златко Євар спред словацкей националней меншини Городу Заґребу. Привитани були тиж и: Агнетка Балатинац, подпредсидателька Координациї рускей националней меншини РГ та Представнїца рускей националней меншини Осиєцко-бараньскей жупаниї, Звонко Костелник, член Совиту за национални меншини РГ, Дубравка Рашлянин, предсидателька Союзу Русинох РГ та Желько Ковач, предсидатель Вивершного одбору Националного Совиту Руснацох Сербиї. 

По успишней културней програми, ушлїдзела забавна часц котру витворел Микс бенд з Руского Керестура. Руски шпиванки котри Руснаци зоз Заґребу нє маю нагоду так часто чуц «уживо», дожити з вельку радосцу а танєц нє преставал до позних ноцних, односно ранших годзинох.

З поздравом: «Видзиме ше и на рок на балу», госци з востоку Горватскей рушели з аутобусом на длугоку драгу дому а домашнї з поздравом пошли до своїх цеплих домох, скланяюци ше од дижджу котри почал нємилосердно падац праве на розходу.

(аба)

 

Заґреб, 2017.

ПРЕДСТАВНЇК РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИ ГОРОДУ ЗАҐРЕБУ ПРИНЄСОЛ ШЛЇДУЮЦИ АКТИ:

Понеже акти у ориґиналу на горватским язику, пре виродостойносц, так их и обявюєме.

- Izvješće gradu o realizaciji programa rada Predstavnika za 1.- 6. 2017.

- Plana rada Predstavnika za 2017. godinu

- Financijski plan predstavnika za objavu - 2017.

- FINANCIJSKI PLAN PREDSTAVNIKA ZA 2017. godinu

- Izvješće gradu o realizaciji programa rada Predstavnika za 1-12. 2016. godine

(аbа)

Вуковар,  2017.

НА ВЕБ БОКОХ СОЮЗУ РУСИНОХ РГ МОЖЕЦЕ У ЕЛЕКТРОНЇЦКИМ ВИДАНЮ ЧИТАЦ ЧАСОПИСИ ВЕНЧИК И НОВА ДУМКА ЯК И ДРУГИ ВИДАНЯ

 Веб боки Союзу Русинох РГ.

www.savezrusina.hr

Линк:  Венчик

Линк:  Нова думка

(аbа)

 

©Ahnetka Balatinac


Кнїжки


Часописи




 

Misli s Dunava - godisnjak

Символи Руснацох у Републики Горватскей

Герб

Застава

Шветочна писня Браца Русини

Шветочна писня инструментал